01.07.2022; Вінниця, Україна: IV Міжнародна наукова конференція «РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ТЕМИ КОНФЛІКТІВ І ВОЄН В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ

PDF

Опубліковано 01.07.2022

Як цитувати

Авер’янова, Н. (2022). ТЕМИ КОНФЛІКТІВ І ВОЄН В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ. Матеріали конференцій МЦНД, (01.07.2022; Вінниця, Україна), 240–245. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/143

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Google Scholar

Анотація

Теми конфліктів, як соціальних, так і збройних, є надзвичайно поширеними у різних видах мистецтва, адже конфлікти, протистояння та війни супроводжували людство з початку його існування. Оскільки з давніх часів до наших днів дійшло найбільше пам’яток образотворчого мистецтва та архітектури, то, найперше, мова йтиме саме про них.

Посилання

  1. Авер’янова Н.М. (2009). Українське образотворче мистецтво як невід’ємний чинник етнозбереження та націєтворення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Українознавство», (13), 18–21.
  2. Авер’янова Н.М. (2011). Українська мистецька еліта: художники в контексті формування культурно-мистецького середовища (ХІХ – початок ХХ ст.). Вісник університету «Україна». Серія «Сучасні інженерні технології», (1), 21–25.
  3. Авер’янова Н.М. (2017). Художнє кіно як системний засіб впливу на процес консолідації українства. Zbior artykulow naukowych «Rozwoj i praktyka» (Zakopane, 29.12.2017). Warszawa: Wydawca Sp. z. o. o. «Diamond trading tour», 62–64.
  4. Авер’янова Н.М. (2018). Мистецтво як засіб пропаганди та контрпропаганди в умовах російської агресії. Українознавчий альманах, (23), 108–113.
  5. Авер’янова Н.М. (2019). Місце мистецтва в контексті деконфліктизації сучасного українського суспільства. Українознавчий альманах, (24), 103–108.
  6. Авер’янова Ніна, Воропаєва Тетяна (2019). Цивілізаційний розвиток українського народу: культуротворчі аспекти. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 18–23.
  7. Александрович В. (1997). Симон Богушевич. Історія і легенда в біографії львівського маляра першої половини XVII ст. Вісник Львівського університету. Серія історична, (32), 54–70.
  8. Андрєєва Лариса (2012). Академік М.С. Самокиш та українські музеї (1929–1941 рр.). Краєзнавство. Науковий журнал, (4 (81)), 126–132.
  9. Арт-центр Андрея Викторовича Серебрякова. Вилучено з: https://artnostalgie.com.ua/Serebryakov.html
  10. Величко Самійло (1991). Літопис. Т.2. К.: Дніпро. 642 с.
  11. Вздоров Г. (1978). Исследование о Киевской Псалтири. М.: Искусство. 170 с.
  12. Довгаль Сергій (2006). Глазунов відпочиває. Україна молода, (9), 18 січня.
  13. Криволапов Б.М. (2016). Живописні батальні твори Андрія Холоменюка – знаменне явище в культурі та мистецтві України, Литви і Польщі. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наук. пр. К., (XXXVII), 169–173.