ЛЕКСИКА ДИСКУРСУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ
Опубліковано 21.10.2023
Як цитувати
Завантаження
Авторське право (c) 2023 Ольга Кирилюк , Артур Періханян

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
З 2014 року лінгвальний інструментарій став засобом віддзеркалення в інформаційному просторі російської збройної агресію проти України, а отже, привернув увагу дослідників різних наукових галузей. Окремі аспекти особливостей мовного супроводу воєнного конфлікту репрезентовано в працях таких науковців, як Т. Вільчинська, Н. Шульська, Н. Костусяк, Л. Підкамінна, К. Близнюк, В. Супрун, С. Гриценко, Г. Вусик та Н. Павлик, М. Жулінська, О. Круглій, І. Божко, О. Волянюк, І. Шаховська та ін.
Посилання
- Haslam Nick. (2006). Dehumanization: An Integrative Review. Personality and Social Psychology Review. Vol. 10. No. 3. Р. 252–264. DOI: 10.1207/s15327957pspr1003_4.
- Enge Erik. (2015). Dehumanization as the Central Prerequisite for Slavery (англ.). GRIN Verlag, 2015. P. 3.
- Кирилюк О. Л. Мовні реакції на суспільно-політичні процеси (на прикладі інтернет-дискурсу). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10 «Проблеми граматики і лексикології української мови». 2014. № 11. С. 187–190.
- Кирилюк О. Л. „Вогнехреще", або неологізми як відображення військового протистояння. Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград 2015. Вип. 137. С. 52–56.
- СУМ-20: Словник української мови: в 20 томах. Онлайн-ресурс. URL: https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0