ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ УРОЖАЮ СОЇ ЗА ВПЛИВУ БУР’ЯНІВ, АЗОТНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ГЕРБІЦИДІВ
Опубліковано 14.07.2023
Як цитувати
Завантаження
Авторське право (c) 2023 Олексій Дикун

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
Соя – цінна харчова та кормова культура, яка завдяки високому вмісту в насінні збалансованого протеїну здатна успішно вирішити для людства проблему нестачі білка. Продуктивність сої залежить насамперед від ґрунтово-кліматичних та технологічних умов вирощування. Важливими аспектами сучасних технологій виробництва сої на зерно є застосування азотних мінеральних добрив та гербіцидів. Доведено, що біологічна азотфіксація сама по собі не може повністю задовольнити потреби рослин сої в азоті, тому його необхідно вносити у вигляді мінеральних добрив, що прискорює синтез хлорофілу та амінокислот, посилює фотосинтез, активує та стимулює ростові процеси, сприяє додатковій мобілізації ґрунтового азоту, а, отже, суттєво збільшує врожайність культури. Проте, значну частину внесеного мінерального азоту можуть перехоплювати бур’яни, причому їх шкідливість зростає за збільшення загальної забур’яненості посівів. Висока поглинаюча здатність кореневих систем сегетальної флори забезпечує їх значно сильнішу конкурентоспроможність порівняно з культурою. Зокрема, коефіцієнт використання мінерального азоту добрив у лободи білої (Chenopodium album L.) складає близько 60–70%, тоді як у сої не перевищує 40% [1]. При цьому вміст азоту у сухій речовині цього бур’яну складає 3,25 %, випереджаючи за цим показником інші сегетальні види. При достатньому забезпеченні азотом, включаючи екзогенний, лобода біла інтенсивно розвивається, пригнічуючи інші види бур’янів та ще активніше конкурує з соєю [3]. Тому використання азотних мінеральних добрив на сої неефективне без застосування селективних гербіцидів [2]. В свою чергу, зростання поглинаючої здатності кореневих систем бур'янів за дії азотних сполук веде до збільшення біологічної ефективності гербіцидів. Перевагу слід віддавати баковим сумішам селективних гербіцидних препаратів з різними механізмами дії, що розширює спектр чутливих бур'янів та мінімізує ризики появи їх резистентних популяцій.
Посилання
- Антипова Л. К. Поглинання елементів живлення бур’янами залежно від технології вирощування люцерни насіннєвого призначення. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Випуск 1 (93). С. 79–85.
- Господаренко Г. М., Єщенко Н. Б. Окупність мінеральних добрив урожаєм сої на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81. Ч. 1. С. 8-14.
- Марченко Д. І., Цюк О. А. Винос елементів живлення бур’янами з агрофітоценозу сої. Наукові доповіді НУБіП України. 2020. №4 (86).
