31.03.2023; Суми, Україна: IV Міжнародна наукова конференція «Наукові тренди постіндустріального суспільства»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТРОМБОЦИТАРНО-СУДИННОЇ, КОАГУЛЯЦІЙНОЇ ТА ФІБРИНОЛІТИЧНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ ПРИ ПОВТОРНИХ АКУТРАВМАТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ ЗА УМОВИ РЕАЛЬНИХ БОЙОВИХ ДІЙ

  • Наталія Ворошилова ,
  • Дар’я Кулешова ,
  • Юлія Бурлака
PDF

Опубліковано 09.04.2023

Як цитувати

Ворошилова , Н., Кулешова , Д., & Бурлака , Ю. (2023). ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТРОМБОЦИТАРНО-СУДИННОЇ, КОАГУЛЯЦІЙНОЇ ТА ФІБРИНОЛІТИЧНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ ПРИ ПОВТОРНИХ АКУТРАВМАТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ ЗА УМОВИ РЕАЛЬНИХ БОЙОВИХ ДІЙ. Матеріали конференцій МЦНД, (31.03.2023; Суми, Україна), 100–102. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/485

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2023 Наталія Ворошилова , Дар’я Кулешова , Юлія Бурлака

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Cенсоневральна приглухуватість (СНП) проявляється порушенням функції звукосприйняття, що обумовлене ураженням слухового аналізатора на ділянці від рецептора до слухової зони кори головного мозку. Вона належить до самостійних поліетіологічних захворювань зі складним патогенезом різноманітної етіології. Розвиток СНП може бути пов'язаний з судинною патологією головного мозку, атеросклеротичної, гіпертонічної, дисметаболічної, вертеброгенної, травматичної природи, наслідком ототоксичного впливу фармацевтичних препаратів, токсичного впливу та спадкових факторів. Розвиток патології слухового аналізатора також може бути наслідком впливу звуків, що призвели до гострої або хронічної акустичної травми. Імпульсні короткочасні звуки значної сили можуть бути як технологічного походження, так і пов’язаними з бойовими діями [1].

PDF

Посилання

  1. Korshniak,V.O. (2016). Impact of a blast wave on the formation of neurological symptoms in patients with combat traumatic brain injury. Internationalneurologicaljournal, 5(83), 83 с.
  2. Меньшиков, В.В. (1987). Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник, Москва, 368 с.
  3. Белицер, В.А. Варецкая, Т.В.; Веремеенко, К.Н. и др.(1983). Методы определения фибриногена и компонентов фибринолиза плазмы крови человека. Методические рекомендации, Киев,20 с.
  4. Платонова, Т.Н., Заичко, Н.В., Чернишенко, О.В. (2010). Оценка информативности и прогностической значимости традиционных скрининговых дополнительных лабораторных тестов для диагностики тромбофилии. Лабораторна діагностика, 4 (54), 3–10.
  5. Варецкая, Т.В. (1992). Определение растворимого фибрина в крови. Клин. лаб. діагностика, 7–8, 10–14.
  6. Kulman, S.S.,SabuA.А. (2019).Fibrinolitic enzymes for thrombotic therapy. in: Therapeutic Enzymes: function and clinical implications. Advances in Experimental Medicine and Biology, 1148, 345–382.
  7. Горницкая, О. В., Платонова, Т.Н. (2003). Выделение и свойства активатора протеина С изяда щитомордника обыкновенного. Биомед. Химия, 49 (5), 470–478.
  8. Токар, А.В., Макогоненко, Є.М., Платонова Т.М., Сушко О.О. (1994). Сучасні методи лабораторної діагностики внутрішньо судинного мікрозсідання крові (методичні рекомендації). К.: Наукова думка, с. 22.
  9. Сторожук, Л.О., Платонова, Т.М., Сторожук Б.Г. (2019). Оцінка про-та антикоагулянтних факторів гемостазу і параметрів згортаючого потенціалу при розвитку коморбідних станів у хворих на ХХН VД стадії. Методичні рекомендації. Вінниця, 43 с.
  10. Луговской,Э.В., Колесникова, И.Н., Платонова, Т.Н. и др. (2013). Одновременное количественное определение растворимого фибрина и D-димера в плазме крови для оценки угрозы тромбообразования. Клиническая медицина, 11, 38–44.