31.03.2023; Суми, Україна: IV Міжнародна наукова конференція «Наукові тренди постіндустріального суспільства»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ВЕКТОРИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

PDF

Опубліковано 09.04.2023

Як цитувати

Демчишин , Я., Маципура , М., & Монастирський , Г. (2023). ВЕКТОРИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ. Матеріали конференцій МЦНД, (31.03.2023; Суми, Україна), 49–53. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/480

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Google Scholar

Анотація

Система охорони здоров’я у сучасному світі зазнає динамічних змін в умовах трансформаційних впливів суспільства [5]. Міжнародний досвід формування механізмів та реалізація функціонування цих механізмів у системі охорони здоров’я імплементується у визначенні та формулюванні національних стратегій розвитку систем охорони здоров’я, беручи до уваги аналітичні показники Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо ефективності діяльності різноманітних підсистем, наприклад: інтегральний індекс тривалості та якості життя, витрати на охорону здоров’я та % ВВП, а також щорічні динамічні зміни даних параметрів та інші. Поряд із тим, міжнародні моделі систем охорони здоров’я та моделі медичних послуг територіальних громад інших країн на сучасному етапі характеризуються наступними ознаками, а саме: орієнтація на споживача, комерціалізація медичних послуг, співвідношення між лікувально-профілактичними закладами державної та приватної форм власності, домінування позабюджетного фінансування, фінансова автономія лікувальних закладів, солідарна корпоративність, у тому числі імплементація державного страхування, формування пакетів гарантованих державою безкоштовних медичних послуг, унормування ціноутворення сектору, розробка інтегральних стандартів якості медичних послуг, формування функціонального балансу між ринковими та державними сферами регулювання, децентралізація системи управління сектором, тотальна комп’ютеризація управлінських процесів на всіх ланках діяльності галузі [1]. Поряд з тим, в Україні у 2023 році публічна політика у галузі охорони здоров’я зазнає трансформаційного впливу, реформування, реструктуризації та динамічних змін у період ведення активних військових дій на території територіальних громад з урахуванням міжнародних практик, метою яких є покращення якості життя жителів територіальних громад, а, відповідно перед управлінцями різних рівнів формулюється питання щодо розробки інноваційних механізмів щодо її реалізації [7].

Посилання

  1. Демчишин, Я., & Монастирський, Г. (2021). Контроль якості в закладах охорони здоров’я україни у період пандеміЇ COVID-19. Збірник наукових праць SCIENTIA. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/article/view/8892.
  2. Пархоменко-Куцевіл, О. (2022). Форсайт у системі державного управління у сфері охорони здоров’я України в умовах пандемії: теоретичні засади. Державне управління, (1 (11)), 166-185.
  3. Семигіна, Т. (2014). Участь громад в охороні здоров’я: порівняння світового та українського досвіду. Політичні науки (85), 314-318.
  4. Чальцева, О. М., & Швець, К. А. (2022). Сучасні фактори впливу на глобальну публічну політику. Політичне життя, 62-70.
  5. Чорний, О. В. (2020). Державна політика трансформації системи охорони здоров’я як фактор соціальної та економічної стабільності у період пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського.(Серія: Державне управління), 31(70), 108-112.
  6. Шкільняк, М., Желюк, Т., Дудкіна, О., Жуковська, А., & Попович, Т. (2022). Управління закладами охорони здоров’я: виклики та перспективи. Вісник Економіки, (4), 225-233.
  7. Gilbert, F., Denis, J. L., Lamothe, L., Beaulieu, M. D., D'amour, D., & Goudreau, J. (2015). Reforming primary healthcare: from public policy to organizational change. Journal of Health Organization and Management, 29(1), 92-110.