24.02.2023; Київ, Україна: V Міжнародна наукова конференція «Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ЗДАТНІСТЬ РОДОКОКІВ – ДЕСТРУКТОРІВ МОНОАРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ ДО СИНТЕЗУ ІНДОЛЬНИХ СПОЛУК

  • Таїсія Ногіна ,
  • Людмила Хоменко
PDF

Опубліковано 05.03.2023

Як цитувати

Ногіна , Т., & Хоменко , Л. (2023). ЗДАТНІСТЬ РОДОКОКІВ – ДЕСТРУКТОРІВ МОНОАРОМАТИЧНИХ ВУГЛЕВОДНІВ ДО СИНТЕЗУ ІНДОЛЬНИХ СПОЛУК. Матеріали конференцій МЦНД, (24.02.2023; Київ, Україна), 122–124. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/429

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2023 Таїсія Ногіна , Людмила Хоменко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Актинобактерії роду Rhodococcus широко використовуються в біотехнологіях очищення довкілля від різних класів токсичних речовин, в першу чергу від нафти і нафтопродуктів. При внесенні до нафтозабруднених ґрунтів ці мікроорганізми вступають в контакт з рослинами, що ростуть на забруднених територіях. Рослини можуть стимулювати ріст актинобактерій, вивільняючи широкий спектр речовин в навколишнє середовище, зокрема амінокислоти, такі як триптофан, аргінін, серин та глутамінова кислота. У свою чергу, актинобактерії – деструктори вуглеводнів здатні підвищувати стійкість рослин до нафтових забруднень і можуть позитивно впливати на їх ріст шляхом синтезу фітогормонів (ауксинів, гіберелінів, цитокінинів та інших). Серед речовин, що стимулюють ріст рослин особливе значення мають ауксини − фітогормони індольної природи, до яких належить індол-3-оцтова кислота (ІОК) та її похідні. Відомо, що попередником синтезу цього фітогормону є амінокислота
L-триптофан. Синтез таких фітогормонів виявлено у багатьох асоціативних і вільноживучих ґрунтових мікроорганізмів. В останні роки з’явилися дані про синтез ІОК деякими вуглеводеньокиснювальними штамами актинобактерій роду Rhodococcus [1-2].

PDF

Посилання

  1. Tretyakova M.S., Ivanova M.V., Belovezhets L.A., Markova Yu.A. (2019). Possible use of oil-degrading microorganisms for protection of plants growing under conditions of oil pollution. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci. 315 72046, 1–6. doi:10.1088/1755-1315/315/7/072046.
  2. Отрошко Д.Н., Шеремет В.В., Волченко Н.Н., Худокормов А.А., Самков А.А. (2016). Влияние температуры и источников углерода на биосинтез ауксина штаммом Rhodococcus erythropolis ВКМ Ас-2017D и его фитостимулирующая активность в почвенных условиях. Самарский научный вестник, (15), 42–46.
  3. Nogina T., Fomina M., Dumanskaya T., Zelena L., Khomenko L., Mikhalovsky S., Podgorsky V., Gadd G.M. (2020). A new Rhodococcus aetherivorans strain isolated from lubricant-contaminated soil as a prospective phenol-biodegrading agent. Appl. Microbiol. Biotechnol., (104), 3611–3625.
  4. Khomenko L.A., Nogina T.M., Podgorskyi V.S. (2021). Assessment of phenol detoxification by Rhodococcus aetherivorans UСM Ac-602 using the phytotesting method. Mikrobiol.Z., (83), 3-12. doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj83.06.003.
  5. Gang S., Saraf M., Waite C. J., Buck M., Schumacher J. (2018). Mutualism between Klebsiella SGM 81 and Dianthus caryophyllus in modulating root plasticity and rhizospheric bacterial density. Plant Soil, (424), 273–288.