ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ТА ЗАГАЛЬНОІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН

Анотація

Стрімка інформатизація приводить до функціонування високотехнологічного, цифрового суспільства. Упровадження цифрових технологій у освітній процес уможливлює розроблення й використання сучасних методів викладання та навчання. Освіта як лакмусовий папір відповідає викликам сучасного інформаційного суспільства і швидкоплинним технічним і технологічним процесам. Відтак актуалізується розвиток цифрової компетентності педагога як організатора та суб’єкта освітнього процесу. Науковець С. Толочко, аналізуючи функціональні групи синергетичної науково-методичної компетентності викладачів, виділила цифрову компетентність педагога як сукупність знань, умінь, здібностей та різноманітних показників застосування цифрових технологій для комунікації, колаборації та професійного розвитку, пов’язану з пошуком, створенням та поширенням цифрових ресурсів, керуванням та організацією використання цифрових технологій в освітньому процесі та здійсненні наукових досліджень, індивідуалізації оцінювання; удосконалює інклюзію, персоналізацію та сприяє активному залученню здобувачів освіти; характеризується креативним та відповідальним використанням цифрових технологій для обробки інформації, спілкування, виготовлення контенту, достатку та вирішення проблем [2, с. 356].