ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ УГОРЩИНИ З КАТОЛИЦЬКОЮ ЦЕРКВОЮ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Опубліковано 15.04.2022
Як цитувати
Завантаження

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
Відповідно до канонів католицького богослов'я, воля Христа полягає в тому, що церква повинна бути єдиною, святою, апостольською1. Отже, історія будь-якої національної католицької церкви повинна розглядатися як невід'ємна складова єдиної апостольської католицької церкви. Це повною мірою стосується й Угорської католицької церкви. Разом з тим, остання зберігала свою специфіку та ідентичність протягом усього свого історичного поступу – як у Габсбурзькій імперії, так і в Австро-Угорській монархії. Факт її певної відособленості засвідчує діяльність Угорської конференції католицьких єпископів і князя-примаса – особи з відповідним архієпископським титулом. З боку Апостольського Святого Престолу нунцій – його посол у Відні – мав широкі повноваження й щодо угорської церкви. Принаймні, станом на 1918 р. Угорщина не мала безпосередніх дипломатичних відносин зі Святим Престолом; якщо якісь контакти й відбувалися то через Міністерство закордонних справ Угорщини і віденського нунція.
Посилання
- Русецький, М. (о. Кшиштоф Кауха). (2007). Християнство. В кн.: Релігія в сучасному світі: матеріали до курсу релігієзнавства. Ред. Г. Зімоня. Львів: Свічадо.
- Bánk J. Kánoni jog. I-II. kötet. Kötet I. Budapest: Szent István Társulat, 1960.
- Gergely J. (1999). A katolikus egyház története Magyarországon: 1919-1945. Budapest: Pannonica, 400 old.