ТИПОЛОГІЯ ПИТАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

Мова як основний засіб комунікації між людьми охоплює низку проблем та явищ, актуальних для сучасного мовознавства. Так, основним комунікативним засобом для обміну інформацією та задля її поширення є речення, оскільки досконале речення має завершену думку та визначену структуру, що здатна змінюватися в залежності від його типу. Однією з центральних у сучасній лінгвістиці є категорія питальності. Для отримання інформації та розвитку дискусії ми послуговуємося питальними реченнями. Важливість вивчення «інтерогативних конструкцій визначається не тільки тією ключовою позицією, яке займає питання в процесі комунікації, але й зв’язком проблеми питальності з багатьма іншими проблемами мовознавства» [2, с. 3]. Дослідження питальних речень, а саме – їхньої функції в людському мовленні, є одним із пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики, що й зумовлює актуальність роботи. Адже відомо, що питальні речення «здатні відображати найбільш широку гаму об’єктивних і суб’єктивних значень, що мають високу комунікативну мобільність і можуть охоплювати цілі групи смислів, традиційно пов’язаних з іншими комунікативними типами висловлювань. Це дозволяє розглядати їх не просто як речення, які реалізують пізнавальні комунікативні інтенції мовця, але як формально-синтаксичні єдності, що виконують у мовленні окремі функції» [4, с. 231].