04.11.2022; Тернопіль, Україна: IV Міжнародна наукова конференція «Проблеми та перспективи реалізації та впровадження міждисциплінарних наукових досягнень»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ВПЛИВ САМОВІДНОВЛЕННЯ АДВЕНТИВНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН НА РІВЕНЬ БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ЕКОТОПАХ ПАРКУ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ «КИРИЛІВКА» М. ДНІПРО

  • Марина Шамрай ,
  • Олександр Пахомов
PDF

Опубліковано 12.11.2022

Як цитувати

Шамрай , М., & Пахомов , О. (2022). ВПЛИВ САМОВІДНОВЛЕННЯ АДВЕНТИВНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН НА РІВЕНЬ БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ЕКОТОПАХ ПАРКУ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ «КИРИЛІВКА» М. ДНІПРО. Матеріали конференцій МЦНД, (04.11.2022; Тернопіль, Україна), 132–134. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/311

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2022 Марина Шамрай ; Олександр Пахомов (Науковий керівник)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Оцінка якості середовища життя людини актуальне питання екології [1]. У зв'язку зі значним антропопресингом збереження зелених масивів у містах, зокрема парків є важливою умовою створення сприятливого міського середовища існування людини і їх роль у збереженні біорізноманіття важко переоцінити [2].  Зелені насадження поліпшують  навколишнє середовищє людини, створюють комфортні умови існування [3, 4, 5] і,   відповідно, таким чином впливають на мікрокліматичні умови міста [6, 7, 8]. Під час облаштування парків неможливо уникнути екзотичних для певної місцевості видів (інтродукованих видів). Але інвазійні (алохтонні) види можуть спонтанно розповсюджуватися і становити значну загрозу місцевим (автохтонним) видам, витісняючи їх з місцевої флори та займаючи їх екологічні ніші, що збіднює природну флору і може призвести до біотичної гомогенізації – збільшення подібності між біотами різних територій  [9,10,11].

PDF

Посилання

  1. Іванченко О. Є. (2015). Аналіз видового складу та санітарного стану деревних насаджень парку Кирилівка (ім. С.М. Кірова) м. Дніпро. Питання біоіндикації та екології. 20(2), 104-121.
  2. Christopher McCarthy, James Banfill, Buho Hoshino (2021). National parks, protected areas and biodiversity conservation in North Korea: opportunities for international collaboration. Journal of Asia-Pacific Biodiversity, (14), 290-298. https://doi.org/10.1016/j.japb.2021.05.006.
  3. Какула Р. (2014). Роль парків у структурі міста. Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. (15), 169-172.
  4. Денисюк, Н. В., & Мельник, В. Й. (2020). Оцінювання фітомеліоративної ролі зелених насаджень парків і скверів північного району міста Рівне. Науковий вісник НЛТУ України, 30(2), 38-43. https://doi.org/10.36930/40300207
  5. Du, C., Jia, W., Chen, M., Yan, L., & Wang, K. (2022). How can urban parks be planned to maximize cooling effect in hot extremes? Linking maximum and accumulative perspectives. Journal of environmental management, 317, 115346. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.115346
  6. Тарасюк, Ф. П., & Тарасюк, М. Ф. (2014). Температурний режим повітря національного парку Прип’ять–Стохід у контексті глобального потепління. Природа Західного Полісся та прилеглих територій, (11), 109-114.
  7. Ничая, О. О., & Тарасюк, Н. А. (2014). Кліматична складова частина формування рекреаційного ландшафту Шацького національного природного парку. Природа Західного Полісся та прилеглих територій, (11), 95-101.
  8. Melnychuk, N. Y., & Henyk, Y. V. (2019). Еколого-біологічні основи формування садово-паркових композиційних груп парків міста Львова. Науковий вісник НЛТУ України, 29(6), 9-13. https://doi.org/10.15421/40290601
  9. Lososová, Z., Chytrý, M., Tichý, L., Danihelka, J., Fajmon, K., Hájek, O., Kintrová, K., Láníková, D., Otýpková, Z., & Řehořek, V. (2012). Biotic homogenization of Central European urban floras depends on residence time of alien species and habitat types. Biological Conservation, 145, 179–184. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2011.11.003
  10. Shamray M. V., Pakhomov O. Y., Kabar A. M. (2021). Self-restoration of woody plants in the conditions of the Botanical Garden of Dnipro National University. Ecology and Noospherology, 32(1), 47–50. https://doi:10.15421/032108
  11. Shamray, M., & Pakhomov, O. (2022). Samovidnovlennia derevnykh roslyn v umovakh ekotopu lisoparku Druzhby mista Dnipro [Self-renewal of tree plants in the conditions of the ecotope of the forest park of the Friendship of the city of Dnipro]. Ecology and Noospherology, 33(1), 42-48. (in Ukrainian). https://doi.org/https://doi.org/10.15421/032207
  12. Бельгард, А. Л. (1950) Лесная растительность юго-востока УССР. Киев: Изд-во Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко.
  13. Тарасов, В. В. (2012). Флора Дніпропетровської та Запорізької областей: Д. Вид-во ДНУ та Ліра.
  14. APG III (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society, 161(2), 105–121. https://doi.org/10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x