АСПЕКТИ ТІЛЕСНОСТІ В РОМАНІ ЕДІТ ВОРТОН «ДІМ РАДОСТІ»

Анотація

Проза Едіт Вортон (1862–1937), знакової постаті американського реалізму початку ХХ ст., є яскравим прикладом того, як тенденції світового літературного процесу можуть проникати в художній світ автора навіть проти його волі. Сама письменниця мислила себе в контексті реалістично-натуралістичної традиції, про що писала у власних мемуарах та літературознавчих есе. Модерністські віяння Е. Вортон часто сприймала скептично й навіть висміювала у своїх творах. Однак у світомоделі авторки все ж неможливо не помітити певну межовість зображення дійсності, що наближають її роботи до модерністського письма, як ось: звертання до проблем пам’яті, оніризм, передача подій художнього твору крізь призму бачення когось із персонажів, іронічність, подеколи розмитість часопросторової структури, особливо відчутна в пізніх художніх творах, тощо. Окремо варто звернути увагу на висвітлення аспектів тілесності в літературному доробку Е. Вортон, адже проблему тілесності в літературі заново відкрили якраз модерністи (Дж. Джойс, В. Вулф та ін.). Дослідниця О. Бандровська пише про те, що саме проблематика тілесності дозволяє модерністам «реконструювати історичні зміни у самоконцептуалізації людини і методах її репрезентації в художній літературі, іншими словами, процеси антропологічного і художнього каноноутворення» [1, 379].