ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ ЗМІН
Опубліковано 30.03.2024
Як цитувати
Завантаження
Авторське право (c) 2024 Михайло Хвесик , Ганна Обиход

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
Зважаючи на потужний світовий досвід визначення резилієнтності територій та громад, наведемо один із прикладів такої оцінки, заснований на практичному наборі інструментів, розроблених міжнародною організацією допомоги GOAL протягом десяти років практики [1]. GOAL – гуманітарна громадська організація розвитку, а її розробки представлені у політичних документах, таких як збірник найкращих практик Європейського Союзу щодо стійкості території [2]. Всього 8 системних секторів увійшли до складу системи аналізу резилієнтності: освіта, економіка, екологія, політика та управління, охорона здоров’я, інфраструктура, соціальна та культурна сфери, управління ризиками стихійними лихами. Коли реалізуються некеровані ризики, їхній вплив залежить від стану цих систем і вони можуть створювати цикли зворотного зв’язку, які впливають на ці системи та збільшують або зменшують резилієнтність.
Посилання
- Clark-Ginsberg A, McCaul B, Bremaud I, Caceres G, Mpanje D, Patel SS, Patel RB. (2020) Practitioner Approaches to Measuring Community Resilience: The Analysis of the Resilience of Communities to Disasters Toolkit. Int J Disaster Risk Reduct. Nov;50:101714.
- European Commission EU Resilience Compendium(2015) : Saving Lives and Livelihoods
