01.03.2024; Ужгород, Україна: II Міжнародна наукова конференція «Теорія модернізації в контексті сучасної світової науки»
Роботи, що індексуються в Google Scholar

ПАРАЛЕЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ

  • Оксана Стрілецька
PDF

Опубліковано 05.03.2024

Як цитувати

Стрілецька , О. (2024). ПАРАЛЕЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ. Матеріали конференцій МЦНД, (01.03.2024; Ужгород, Україна), 104–111. вилучено із https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/1059

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Авторське право (c) 2024 Оксана Стрілецька

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Google Scholar

Анотація

Одна з найбільш революційних ідей в рамках реформування кримінального процесу України стосувалася повної його трансформації у змагальний процес, із домінуванням елементів, притаманних англосаксонській правовій сім’ї. Насамперед, комплексної зміни мала зазнати організаційна складова досудової стадії кримінального процесу, що мала яскраво виражений інквізиційний характер. Ця ідея зародилася у вітчизняному правовому полі в 90-ті роки ХХ ст. до проведення комплексної реформи кримінального процесу, яка ознаменувалася розробкою та прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України. Варто зазначити, що дана ідея зустріла серед практиків і науковців-процесуалістів як своїх послідовників, так і опонентів. Виникли дебати стосовно того рівня змін, якого має зазнати кримінальний процес, особливо щодо необхідності та доцільності проведення в його рамках паралельного розслідування, спрямованого на забезпечення прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого.

PDF

Посилання

  1. Габрелян А. Ю. Вектор розвитку України: дилема вибору. Матеріали конференцій МЦНД, 2021. URL: https://doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.02 (дата звернення: 16.02.2024).
  2. Габрелян А. Ю. Недоліки законопроекту № 3139. Верховенство Права, 2020. № 1. С. 36 – 43.
  3. Габрелян А. Ю. Об’єкт правопорушення передбаченого ст. 181-1 КУпАП. Journal «ScienceRise: Juridical Science», 2020. № 3 (13). С. 27 – 33.
  4. Горя Н. К. Принцип состязательности и функции защиты в уголовном процессе. Советская юстиция, 1990. № 7. С. 21 – 24.
  5. Доля Е. А. Проект Общей части УПК: критический анализ. Государство и право, 1995. № 5. С. 83 – 92.
  6. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88.
  7. Маслюк О. В. Актуальні проблеми інституалізації адвокатського розслідування в кримінальному процесі України. Национальный юридический журнал: теория и практика, 2016. № 22. С. 145 – 149.
  8. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення авторитету адвокатури». URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73050 (дата звернення: 16.02.2024).
  9. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VI. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013. № 27. Ст. 282.
  10. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення авторитету адвокатури від 22.10.2021 р. № 6207. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73050 (дата звернення: 02.01.2024).
  11. Чепель О. В., Габрелян А. Ю. Показання свідка в кримінальному процесі: поняття, зміст, вимоги. Аналітично-порівняльне правознавство, 2023. № 4. С. 451 – 458.
  12. Чепель О. В., Габрелян А. Ю. Адвокат свідка: проблематика правового статусу. Science of XXI century: development, main theories and achievements: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the V International Scientific and Theoretical Conference (January 26, 2024). Helsinki, Republic of Finland: International Center of Scientific Research, 2024. С. 131 – 136.