МІЛІТАРНИЙ МУНІЦИПАЛІЗМ: ДО ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТИВНО-ДОКТРИНАЛЬНИХ НАСТАНОВ ДО ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
Опубліковано 21.02.2024
Як цитувати
Завантаження
Авторське право (c) 2024 Михайло Баймуратов , Борис Кофман

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
Початок повномасштабної агресії російської федерації проти України не тільки поставив питання про знищення міжнародного правопорядку, що склався після Другої світової війни в Європі, а й актуалізував комплекс системних питань подальшого існування та функціонування загальної феноменології державності в екстраординарних умовах, – оголивши і загостривши проблеми існування та функціонування публічної влади в таких умовах. Сьогодні не є таємним, що система публічної влади нашої держави виявилася не готовою до цього, причому не тільки органи публічної державної влади, а й органи публічної самоврядної (муніципальної) влади не тільки не змогли ефективно та належним чином відповісти на виклики агресії, але й обʼєктивно не могли зробити цього, враховуючи на відсутність необхідних компетенційних повноважень і ресурсної спроможності (матеріальної, фінансової, кадрової, управлінської тощо). Саме це обґрунтовано об’єктивує, активізує, актуалізує та контекстуалізує насамперед розробку належної профільної законодавчої компетенційно-нормативної бази для нівелювання таких нетипових труднощів, а також побудови управлінської парадигми, причому не тільки і не стільки мілітарного забарвлення, але й такої, що базується на явному та чіткому мілітарному спрямуванні, тобто формуванні мілітарного конституціоналізму та в його межах мілітарного муніципалізму.
Посилання
- Latham A. (2022) The rules-based international order is ending. What will replace it? The Hill. 11.15.22. < https://thehill.com/opinion/national-security/3736389-the-rules-based-international-order-is-ending-what-will-replace-it/> (дата звернення: 25.01.2024).
- Баймуратов М. О. & Кофман Б. Я. (2022) Мілітарний конституціоналізм: до питання про формування, розуміння і оформлення феноменології. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. (3), 6–18; (4), 6–18.
- Баймуратов М. & Кофман Б. (2022) Роль органів місцевого самоврядування України в сфері захисту прав людини в період воєнного стану: до формування праксеологічно-компетентної парадигми. Незалежність України: права людини та національна безпека : зб. матеріалів Другої міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 20 травня 2022 року) / упоряд. Л. В. Ярмол. Львів: Галицька видавн. спілка, 83–89.
- Homeostasis. ScienceDirect. <https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/homeostasis#:~:text=Homeostasis%20is%20defined%20as%20a,adjusting%20to%20changing%20external%20conditions> (дата звернення: 25.01. 2024).
- Баймуратов М. О. (1997) Локальна система захисту прав людини в Україні: сутність та становлення. Юридична освіта і правова держава. Одеса: Одеський ун-т, 97–101.
- Батанов О. В. & Сметана В. В. (2021) Конституційно-правове забезпечення правозахисної діяльності у сфері місцевого самоврядування: досвід компаративного аналізу: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 316 с.
- Баймуратов М. О. (2003) Публічна самоврядна (муніципальна) влада та громадянське суспільство: проблеми взаємозв’язку і взаємозалежності. Актуальні проблеми держави і права. (21), 131–138.
- Костенко О. (2008) «Натуралістична» юриспруденція і правова реформа в Україні. Вісник Національної академії прокуратури України. (4), 12–19. <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnapu_2008_4_4> (дата звернення: 26.01.2024).
- Грищук О. В. (2020) Конституційні цінності: філософські та судові аспекти: монографія. Вид. 2-ге доопрацьоване і доповнене. Київ: Ваіте, 530 с.
- Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
- Про правовий стан воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28. Ст. 250.
